Планерный клуб Бузовая

Нотатки про 4-й чемпіонат світу з планерного спорту, клас планерів 13,5м, та 21-й чемпіонат Європи, класи планерів клубний, стандартний, 15м.

Топорова Валентина Миколаївна :

Збірна команда України з планерного спорту взяла участь у 4-му чемпіонаті світу з планерного спорту, клас планерів 13,5м, та у 21-му чемпіонаті Європи з планерного спорту (клубний, стандартний, 15м класи планерів), які відбулися з 02 по 16 липня 2022 року на аеродромі Поцюнай, Каунаський район (Литовська Республіка).

У змаганнях взяли участь планеристи ПОГ «Центральний аероклуб ТСО України ім. О.К.Антонова», члени національної збірної команди України, майстер спорту України міжнародного класу Олег Михайленко (у чемпіонаті світу на планері ЛАК-17В) та майстер спорту України Олег Бондарчук (у чемпіонаті Європи у клубному класі планерів на планері Pegase 101А). Свій планер Pegase 101А запропонував Дарюс Ляугаудас.
На змаганнях було розіграно 9 вправ на чемпіонаті світу та 8 вправ на чемпіонаті Європи у клубному класі планерів. У чемпіонаті світу взяли участь 8 країн (11 спортсменів), у чемпіонаті Європи – 19 країн (у клубному класі – 28 спортсменів).

Зайняті спортсменами місця:

Олег Михайленко 7-й, його найкращі результати: 4-е та 5-е місця у другій та третій вправах.

Олег Бондарчук 24-й, його найкращий результат: 7-е місце у п'ятій вправі.

На результати вплинула відсутність тренувальних польотів, нові для спортсменів типи планерів; несприятливі погодні умови на змаганнях, що давало перевагу спортсменам, які змагалися на більш високоякісних планерах, відсутність наземного обладнання для надання інформації пілотам у польоті та інше.

Участь наших спортсменів у змаганнях відбулася завдяки запрошенню організаторів чемпіонату: керівництва та спортсменів Каунаського аероклубу, які надали безкоштовно планери, скасували оплату за буксирування планерів у повітря та за проживання на аеродромі. Витрати на пальне для автомобілів частково компенсувало ТСОУ. Витрати на харчування, на паливо для автомобілів були за рахунок грошей, зібраних членами планерної ланки ЦАК, та спонсорів, яких залучив Віталій Муравицький. Також було частково компенсовано Литовській федерації планерного спорту підготовку для змагань планера ЛАК-17В (на жаль без двигуна), на якому літав О.Михайленко.

До речі, більшість учасників чемпіонату світу літала на планерах Mini LAK, зроблених в Литві, багато з цих планерів мали рухову установку FES (front electric sustainer), не лише підтримуючу, а й злітну, хоча на змаганнях планера Mini LAK FES злітали лише за літаками. Завод з виробництва цих планерів знаходиться поряд із аеродромом Поцюнай. Завод був побудований ще в 70-х роках, тепер він називається завод спортивної авіації. Планера цього заводу, ЛАК-12, збудовані у 80-х роках, є й у нас. FES виробляється у Словенії. Пропелер діаметром 1 метр знаходиться в носі планера, лопаті профільовані по передній поверхні фюзеляжу, автоматично відкриваються при запуску двигуна. Загальна вага системи - 55 кг, більше половини ваги припадає на 2 акумулятори. Двигун FES та акумулятори легко знімаються, якщо пілот хоче літати на змаганнях на чистому планері. При знятому пропелері спереду встановлюється чистий та гладкий носовий обтічник.
Такі двигуни стояли і на польських планерах Diana 2 (15м клас).

Змагання привернули велику увагу планеристів усього світу. За польотами планеристів можна було стежити on-line. Вболівальники, в тому числі й України, були в курсі польотів, аналізували їх, навчалися майстерності у найкращих пілотів Європи.

На змаганнях нашою командою були показані 2 фільми про аеродром Бузова, створені планеристами ЦАК. Ці фільми стали наочним прикладом того, як війна знищує спортивні аеродроми нашої країни, забирає можливість у наших громадян займатися улюбленою справою.

Багато планеристів, особливо Литви, Латвії, Польщі, Великобританії, Чехії та інших країн висловлювали солідарність у боротьбі нашої країни проти російського агресора. Ми це відчували повною мірою. Вільнюс, Каунас – усі ці міста заповнені українськими прапорами.

Вільнюс, резиденція Президента Литви

Команда, окрім учасників, складалася з наступних осіб: В.Топорова – капітан команди, помічники: В.Грибанов, Р.Кривобок, В.Муравицький, А.Воронін. Хоча був і наказ Мінмолодьспорту, і лист на прикордонну службу, але все одно у хлопців були проблеми при перетині кордону. Лише через Угринів змогли виїхати до Польщі.

23.06 надвечір частина нашої делегації приїхала до аеродрому Поцюнай, щоб якомога раніше розпочати тренування. Але, на жаль, швидко почати літати не вдалося. Спортсмени мали літати на литовських планерах, а за правилами Литовська авіаційна служба надсилає документи наших спортсменів до Державіаслужби для підтвердження. За 2 тижні до приїзду я надіслала документи спортсменів організаторам чемпіонату, але не проконтролювала їхню подальшу долю. У цей час організатори чемпіонату переживали складний період через те, що проведення чемпіонату могло зірватися через суперечки протиборчих угруповань на аеродромі Поцюнай. Все ж таки перешкоди були усунені, але про наші папери було забуто. І лише наш приїзд нагадав про це. У п'ятницю, 24-го, у Литві був святковий, неробочий день, тому папери до ДАСУ були відправлені лише у понеділок. Варто сказати, що планер для О.Михайленка ще не був готовим. На заводі, де виробляють планери ЛАК, він доопрацьовувався. Спортсмени виконали контрольні польоти на двомісному планері.

Тільки 29.06 злетів на планері Pegase 101А Олег Бондарчук, а 30.06, у четвер та п'ятницю тренувалися вже обидва спортсмени. При зважуванні планеру Pegase 101А призначили гандикап 1,023.

Обмеження висоти та швидкості на старті не регламентувалося, напрямок спіралей у районі аеродрому теж. PEVStart не застосовувався. Фінішне коло розташовувалося на відстані 3 км від центру аеродрому, і перетинати його треба було досить високо: не нижче 210 м AMSL (висота аеродрому 65 м).

Декларували, що висота перетину фінішного кола може змінюватися, але вона так і не змінювалася, тому штрафи за перетин нижче висоти кола були. Спочатку навіть проходила інформація, що фінішне коло може бути збільшене, наприклад, якщо грози накриватимуть аеродром, то можна буде перетнути фінішне коло, а потім сісти на майданчик. Але такої ситуації не було. Файл польоту треба було здавати протягом 30 хвилин після прибуття на аеродром.

Політ «по коробочці» після входження у фінішне коло був непередбачений, тобто сідати треба було тільки «з прямої», всі інші маневри штрафувалися. Це питання завжди потрібно чітко з'ясовувати до початку змагань. До району польотів, крім Литви, входила північно-східна частина території Польщі. На тренуваннях 3 планери перетнули польський кордон без дозволу. Але жодних санкцій до них не було застосовано. На змаганнях для перетину Польського кордону дозволу було не потрібно, якщо у Польщі були ППМ. Аеродром Поцюнай є майже квадратом, 4 класи (один – ЧС і 3 – ЧЄ) стояли двома групами ліворуч і праворуч за курсом зльоту. У одній групі стояли 13,5 м клас, який завжди злітав першим, в ньому було лише 11 учасників на початок ЧС, та клубний клас. А у другій – 15м і стандартний, іноді першим злітав 15м клас, іноді стандартний. Буксирувальники були окремими для груп, і сідали відповідно праворуч або ліворуч від гриду. І, звичайно, всі автомобілі ставилися позаду гриду і могли виїхати тільки після закінчення зльотів. Уздовж західного краю аеродрому проходить асфальтова ЗПС, але для польотів на цих змаганнях вона не застосовувалася.

Велика увага приділялася безпеці польотів. Кожен пілот через капітана команди мав перед брифінгом повідомити призначеного відповідального з безпеки, чи були, на його думку, порушення в минулий льотний день. Для цього в 3 чашки треба було покласти маленькі м'ячики зеленого, жовтого чи червоного кольорів. Якщо ти кладеш червону кульку, то маєш пояснити на брифінгу, що сталося. І хоча червоних кульок зазвичай було достатньо, але тільки один раз виступив литовський спортсмен через те, що коли він стояв у спіралі, його «підрізав» інший планер, йому довелося відвертати праворуч, ледве розійшлися. На запитання, чому спортсмен так увійшов у потік, він відповів: я його бачив, але подумав, що він виходить із потоку.

Брифінги були добре організовані, інформація щодо польотів не тільки оголошувалась начальником змагань, а й дублювалася на великому екрані.

Час відкриття старту оголошувався по радіо і надсилався на WhatsApp.
В основному повітряний простір на місці змагань був обмежений зонами аеропортів Каунаса та Вільнюса, були й інші заборонені зони, наприклад, 10 км зона вздовж кордону з Калінінградською областю і Білоруссю.
Обмеження щодо вертикалі. На карті, звісно, з висоти понад 6500 ft висоти вказувалися щодо стандартного атмосферного тиску, FL 065, наприклад. Тобто до цієї висоти, висота польоту відраховується відносно MSL (встановленого на цей день QNH), а вище – щодо 1013,25 ГПа. Як вирішили це питання на змаганнях? Спростили. Пояснили це так. Виходячи з того, що на межі забороненого простору є буфер нагору (1000 ft, приблизно 300 м), буде безпечно, якщо всі висоти будуть відраховуватися щодо заданого QNH. На листках завдання було виділено заборонені зони, і було нанесено висоти у футах. Потоків до висоти 6500 ft на змаганнях не було, і не було питань щодо порушення такої висоти.

02.07 відбулося відкриття змагань у спортивному комплексі міста Пренай, неподалік аеродрому. Умови проживання для нашої великої команди були добрими. Було кілька кімнат у двох будиночках, із кухнями. Тож у кожного була окрема кімната, а Антон та Віталій жили окремо, у містечку неподалік.

Не зможу докладно описати польоти, це справа пілотів, погода була складною, посадок поза межами аеродрому було багато, помічникам довелося також попрацювати. Початок липня. Не лише висока рослинність, а й досить «горбата» місцевість, особливо на півдні та сході, найчастіше майданчики були не лише маленькими, а й мокрими. Загалом умови були важкими. Напишу лише про деякі події, що сталися на чемпіонаті, і мені запам'яталися.

03.07 перший день змагання. Межа хмар практично до 1000 м, - класика, трохи більше 200 км, ніхто не фінішував. Проте у двох класах у переможців близько 500 очок. Для наших спортсменів перша вправа стала розчаруванням.

Як завжди, на початку змагань були питання про швидкість буксирування. Почали буксирувати швидше, все налагодилося, окрім одного дня. Мало того, що аеродром Поцюнай з 3-х сторін оточений лісом, вздовж південно-західного кордону аеродрому йде пагорб, що поріс лісом, а також будівлі аеродрому, у тому числі великий ангар. 9 липня, через сильний вітер, все ж довелося злітати з курсом 220° у бік пагорба. Можливо, це не сильно стосувалося легших планерів, 13,5м та клубного класу, хоча вони буксирувалися менш потужними літаками. Після перших зльотів планерів з баластом, коли з землі здавалося, що планери на буксирі ледь не торкаються верхівок дерев, а при самовідчепленні взагалі подітися нікуди (один із планерів відчепився на зльоті, ще до пагорба) деякі планери з водою з перших рядів почали відкочуватися і ставати позаду гриду. Керівництву було висловлено претензії від англійської команди, на що була приблизно така відповідь: «Хто боїться, хай відкочується назад, у нас не дитячі змагання». Не всім така відповідь сподобалася. Через дискусію у чаті на цю тему Tim Scott, відомий англійський спортсмен, отримав штраф за неспортивну поведінку, щоправда, потім його скасували. А на наступному брифінгу виступив капітан англійської команди та сказав, що не варто ображати спортсменів, які думають про безпеку.

Якщо у цей день 5 спортсменів із 13,5м класу все ж таки фінішували, то з клубного класу, незважаючи на величезні обходи зон з поганою погодою, не фінішував ніхто.

Найбільший скандал на чемпіонаті світу (13,5м клас) стався 5 липня (3-я вправа). Багато хто стежив за чемпіонатом on-line, і деякі вболівальники та учасники звернули увагу на дивну поведінку 2-х італійських пілотів, один з яких літав на планері з двигуном, а другий, відомий пілот Stefano Ghiorzo, на планері без двигуна. Увімкнувши двигун, планерист не полетів відразу на аеродром, як мав зробити, а став у потік, тим самим «підсвітивши» його Stefano, в результаті Stefano, єдиний із класу, фінішував. Організатори стверджували, що така ситуація сталася не вперше на цих змаганнях із цими пілотами. Обидва спортсмени здобули 0 очок: Stefano з формулюванням штрафу «Спроба отримати допомогу ззовні» (дискваліфікація на день), Thomas Gostner – «Шахрайство» (дискваліфікація на всі змагання).

Італійська команда не погодилася із таким рішенням керівництва змагань. Уся команда залишила чемпіонати, як написав капітан команди Stefano, з міркувань безпеки та чесності. Як я зрозуміла, скаргу до ФАІ Італійська федерація подала. Принаймні лише через 2 місяці рейтинг учасників ЧС був підрахований ФАІ. Тобто скарга не була задоволена.
На 8.07 (нельотний за погодою день) було призначено інтернаціональний вечір, коли всі команди виставляють частування для учасників чемпіонату. Безперечно, наш стіл був найкращим. Постаралися Олена Гриценко та її подруга Женя. Були і вареники, і млинці з сиром та вишнями, і м'ясні рулети, і, звісно, сало.

11.07 Олег Бондарчук пошкодив створку шасі на планері. Це сталося під час буксирування планера по дуже мокрому майданчику трактором. Відразу напишу, що на 12.07 було призначено вихідний день (справді, весь день йшов дощ), створка була відремонтована на заводі ЛАКів в цей нельотний день і стала ще кращою, ніж була. Стасіс Скальскіс, директор заводу, ще ввечері оглянув створку та сказав, що її відремонтують. Але Олегу ця подія, звісно, коштувала нервів. Хоча на цьому майданчику було 2 помічники, але вони буксируванню за трактором не приділили належної уваги, вчасно не зупинили трактор. Внаслідок цього шматок правої створки до петель кріплення відламався. Як сказав директор змагань, 5 спортсменів підламали створки шасі цього дня. Ще раз підтверджується істина: польоти закінчуються, коли планер на стоянці.

На 11.07 був призначений литовський вечір із частуванням та музикою. Але нашій команді було не до свята.
14.07 став останнім льотним днем на чемпіонатах. Дали класику 13,5 м - 217 км, Club - 205 км. Обидва наші спортсмени фінішували. Особливістю цього дня було те, що через зміну напряму вітру вдень, курс посадки було змінено щодо даного на брифінгу з 360° на 270°. Про це спортсменів попереджали, коли вони повідомляли свою відстань до аеродрому 10 км.

Результати змагань.

https://www.soaringspot.com/en_gb/4th-fai-world-gliding-championship-pociunai-2022/results,
https://www.soaringspot.com/en_gb/21st-fai-european-gliding-championships-pociunai-2022/results

Команди Литви та України